ИСКРА СВЕТА

 

МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

автор теми С.Б.Кравцова



МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

 

Мікроклімат виробничих приміщень — це метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінювання.

Продуктивність праці та самопочуття працівників залежать від стану довкілля і передусім від зміни температури, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання.

Відповідно до чинних санітарних норм, метеорологічні умови робочої зони визначаються на висоті 2 м над рівнем підлоги.

Робоча зона - простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або

тимчасового перебування працівників.

Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності.

Оптимальні мікрокліматичні умови

Це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які за тривалої і систематичної дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують почуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Людина працездатна і добре себе почуває, якщо амплітуда температури навколишнього повітря — 18-200С, відносна вологість — 40-60 %, а швидкість руху повітря - 0,1 - 0,2 м/с.

 За високої температури та вологості може трапитися перегрів тіла, навіть тепловий удар. Тепловий удар може бути причетний також інфрачервоним випромінюванням прямих сонячних променів. Висока температура у виробничому приміщенні призводить до інтенсивного перерозподілу крові від внутрішніх органів до шкіри.

Змінюється діяльність серцево-судинної системи, пульс прискорюється і може досягти 100 ударів на хвилину, що спричинює інтенсивне потовиділення, розширення судин шкіри. Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до різкого прискорення серцебиття. Артеріальний тиск падає, дихання прискорюється.

За низької температури може статися переохолодження організму, це може привести до простудного захворювання. В умовах дії низьких температур поверхневі судини м'язів, і шкіри рук, ніг, обличчя звужуються. Це призводить до зниження кровоточу на всіх ділянках тіла людини. Підвищується в'язкість крові, що зменшує її приток до переохолодженої поверхні.

Рух повітря здійснює одночасно термічний і механічний вплив. Мінімальна швидкість повітряного потоку, що відчувається людиною -0,2м/с.

Показники метрологічних умов для виробничих приміщень нормовані з урахуванням важкості робіт та інтенсивності виділення теплоти обладнанням.

Усі роботи залежно від фізичного навантаження поділяються на З категорій: легкі, середньої важкості та важкі.

Легкі фізичні роботи

Категорія 1а - роботи, що проводяться в сидячому положенні і супроводжуються незначним фізичним напруженням ( окремі професії на підприємствах точного приладобудування та машинобудування, на годинниковому, швейному виробництві, у галузі управління тощо);

Категорія 16 - роботи, що ведуться сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням і супроводжуються незначним фізичним напруженням ( окремі професії в поліграфічній промисловості, на підприємствах зв'язку, контролери, майстри різних виробництв тощо) Витрати енергії при виконанні легких фізичних робіт не перевищують 150 кКал/год.

Роботи фізичні середньої важкості

Категорія 2а - роботи, пов'язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів у положенні сидячи або стоячи, що вимагають відповідного фізичного напруження (окремі професії у механіко-складальному цеху машинобудівних підприємств тощо):

Категорія 26 - роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням та перенесенням важких речей ( до 10 кг), що вимагають помірного фізичного напруження ( окремі професії у механізованих ливарних, прокатних, зварювальних цехах машинобудівних та металургійних підприємств тощо).

Витрати енергії при виконанні фізичних робіт середньої важкості - у межах віл 151 до 250 кКал/гол.

Важкі фізичні роботи

Категорія 3 - роботи, пов'язані з постійним перенесенням важких речей ( понад 10кг), такі, що вимагають великих фізичних зусиль ( професії у ковальських цехах з ручним куванням, ливарних цехах з ручною набивкою і заливкою опок машинобудівних та металургійних підприємств тощо). Витрати енергії при виконанні важких фізичних робіт - понад 250 кКал/год. Заміри показників мікроклімату проводяться на початку, всередині й у кінці холодного і теплового періодів року не менше ніж 3 рази на зміну (на початку, всередині та в кінці). Температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1,0 м від підлоги або робочого майданчика при роботах, що виконуються в положенні стоячи. Температуру у робочому приміщенні заміряють ртутним або спиртовим термометрами. Для замірів вологості використовують гігрометри і психрометри. Швидкість руху повітря вимірюють здебільшого анемометрами.

Рівень шкідливих і небезпечних умов праці на промислових підприємствах, у робочій зоні визначають санітарні лабораторії цих підприємств або лабораторії санітарно-епідеміологічних станцій. Для цього використовують відповідні прилади. Наприклад, рівень вібрації визначають вимірювачами шуму і вібрації ( ВИП - 2, ИШВ - 1, ВШВ - 003) тощо.

 



Создан 22 апр 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником